Малий вуликовий жук (англ. Small hive beetle (SHB), лат. Aethina tumida) є паразитом і сапрофітом у колоніях медоносних бджіл, цикл розвитку якого відбувається в колоніях медоносних бджіл та ґрунті.

Дорослі жуки та личинки здатні живитись бджолиним розплодом (яйцями, личинками), медом і пилком, що завдає значної шкоди бджільництву. Личинки SHB є переносниками дріжджів виду Kodamaea ohmeri, які забруднюють мед, викликаючи його бродіння. Значне зараження призводить до «ослизнення» вулика, що може призвести до загибелі або злітання колоній бджіл.

Дорослі особини жука спаровуються в колонії бджіл Самки можуть відкласти близько 1000 – 2000 яєць за своє життя. Личинки вилуплюються з яєць через 1–6 днів (більшість – протягом 3 днів) і харчуються пилком, медом та бджолиним розплодом. Розвиток личинок зазвичай триває близько 2 тижнів (8–29 днів залежно від наявності їжі та температури). Після цього личинки досягають фази блукання і залишають колонію бджіл, щоб перетворитися на лялечок у ґрунті навколо колонії. Лялькування – це єдиний етап життя, який не відбувається у вулику.
Ранню стадію ураження бджолиної колонії можна виявити шляхом огляду
Відповідно до законодавства Європейського Союзу виявлення SHB на пасіці підлягає обов’язковому повідомленню. Швидка та надійна діагностика має вирішальне значення для впровадження ветеринарно-санітарних заходів та запобігання поширенню інфекції на незаражені території.